"Угода з совістю". Досвід росіян, які повернулися в Росію

У лютому 2022 року Аліна* майже щодня обговорювала з друзями, чи їхати з Росії. "Я завжди була за від'їзд. Коли настало 24 лютого, я зайшла в пекарню за булочкою, а там усі навколо тільки й говорили про те, хто куди купує квитки", - розповідає DW дівчина. Вона майже одразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну поїхала в Грузію, її подруга Кіра - теж. Кіра потім перебралася до Ізраїлю.

Тієї ж весни росіянка Анна почала відчувати, що "не витримує, не справляється, не приймає", і поїхала до Вірменії. Юрій покинув Росію восени - після оголошення мобілізації він терміново виїхав до Казахстану. Усі вони не підтримують війну Росії з Україною. І всі повернулися до РФ.

Із Грузії - назад до Росії

Аліні 27 років, вона дослідниця у галузі соціальних наук. У Грузії вона ділила квартиру з чотирма друзями: "Мені було важко, я перебувала в дуже гнітючій атмосфері, гостро сприймала новини - вони били з усіх боків. Я щодня плакала".

У Грузії Аліна не почувалася як удома, там у неї не було й роботи, а їй важлива "фізична прив'язка до місця" - можливість приходити кудись і спілкуватися з колегами: "Але тоді я затикала всіх довкола й говорила: "Навіщо взагалі думати про ваші проблеми, коли йде війна і вмирають люди". Я була з тих, хто каже: "Ви недостатньо підтримуєте ЗСУ і жителів України". Я волонтерила, купувала гуманітарку, багато донатила і продовжую це робити. Зараз уже не з російських карток".

Аліна згадує, що на неї тиснула неможливість жити: "Найбільше мені хотілося зникнути. Те, що я теж носійка цієї колективної провини, з'їдало мене зсередини". Дівчині поставили діагноз - тривожний депресивний розлад і виписали антидепресанти. Уже в Росії. Вона повернулася туди рік тому і вважає, що загалом вчинила неправильно: "Росія кращою і демократичнішою не стає, триває війна, і я, працюючи тут, сплачую податки в казну. І це не дуже добре, виходячи з моїх політичних поглядів. Я відчуваю, що в мене угода з совістю - але виявилося, що для мене і мого ментального здоров'я так зараз краще".

Читайте також: Хто і чому відмовляється воювати проти України: історії російських дезертирів

Повернутися в РФ вона вирішила після того, як з'їздила на наукову конференцію до Австрії: "Там я побачила, що люди займаються справами і не думають щодня: "О боже, війна, як жити, що робити". Дослідження і наука - кайф і ними потрібно займатися. Мене захоплює, як люди діляться своїми ідеями, роблять справи. Я теж так хочу". Аліна отримала місце в одному з університетів у Росії. Вона впевнена, що соціальні науки та академічні дослідження в країні перебувають у жалюгідному стані, але свій виш називає "острівцем стабільності та щастя".

"Часто хочеться просто заплющити очі"

Кірі теж 27 років, вона займається збором пожертв для різних проєктів. Свій від'їзд до Грузії навесні 2022 року вона пояснює так: "У Росії тоді для мене було неможливо перебувати. І тим більше потім я не розуміла, як люди повертаються в цю країну".

Із Грузії Кіра виїхала до Ізраїлю, де вступила до аспірантури, жила в гуртожитку, отримувала стипендію. Але цього літа її розмір скоротили вдвічі, а працювати в Ізраїлі дівчина не має права. Тоді вона взяла участь у конкурсі на вакансію в одній із російських організацій: "Я хочу професійно розвиватися, мені випала така можливість. І я вирішила - треба брати".

Дівчину взяли на роботу, вона повернулася в Росію, але і з університету в Ізраїлі поки що не йде. "Я заліковую емоційні рани, намагаюся не особливо виїжджати у великі міста. У мене великий (внутрішній. - Ред.) опір з приводу Росії, часто хочеться просто заплющити очі. Але й Ізраїль для мене виявився важкою країною", - зізнається Кіра.

Вірменія як "втеча від себе"

"Вірменія була імпульсивним рішенням, там я зрозуміла, що це не про те, що я хочу бути в цій країні, це була втеча від себе", - так про свій від'їзд із Росії у квітні 2022 року розповідає Анна. Їй 31 рік, вона бренд-менеджерка і могла працювати віддалено, але через кілька місяців вирішила повернутися з Вірменії назад: "Я зрозуміла, що готова витримувати все, що відбувається. Не казати, що це нормально, але бути чесною. Повернутися і визнати, що взагалі-то так, це теж моя відповідальність, і ось я тут".

Читайте також: У Росії хочуть в 100 разів збільшити штраф за неявку до військкомату

Анна підкреслює, що це її вибір: "Я хочу, щоб не було такого, що всі одноголосно говорили б, що війна - це нормально. Хтось пройде вулицею і скаже: "Війна - це нормально". А я та людина, яка відповість: "Ні. Ви що, зовсім з глузду з'їхали?". Анна каже, що загалом їй страшно, але "довго боятися не можна": "Я не знаю, поїхала я кукухою чи ще ні. Конкретні події мене не лякають, радше створюють ефект приземлення в реальність".

Від'їзд після мобілізації

Програміст Юрій каже, що з початком війни паніки в нього не було, мобілізація його теж не злякала. "Але тоді моя дівчина стала сильно переживати, не могла нормально спати і по суті "вигнала" мене з дому, - розповідає він. - Я не знав, чого очікувати, і ми вирішили - повернутися завжди можна, а ось виїхати - не факт. А дівчина не працює, у нас великі кредити. Ми ще в IKEA кредит узяли, коли вона закривалася, - щоб купити речі, адже потім їх ніде де дістанеш". Юрій провів кілька місяців у Казахстані, потім ще кілька - у Киргизстані.

"Ми думали, що ситуація скоро стане зрозумілою, чекали на другу хвилю мобілізації. Я жив із шістьма чоловіками на орендованій квартирі. За пів року особливо нічого не змінилося, а рубль падав, жити ставало дедалі дорожче і люди навколо поверталися в Росію", - згадує чоловік.

За його словами, весь цей час він взагалі нічого не відчував, йому просто все це набридло: "Я не сумував за Росією. Я хотів саме додому, у свою квартиру". Взимку чоловік повернувся. "Ми відремонтували нашу квартиру, купили меблі, а тут бац, війна. А я дуже прикипів до цього місця і ні здавати, ні продавати її не хочу", - зізнається Юрій. У Росії в нього батьки, недієздатний брат і дівчина, з якою Юрій уже 13 років разом.

Емігранти змінюють країни

У 2022 році з Росії, за оцінками демографів, зробленими на основі вивчення статистики приймаючих країн і заяв офіційних осіб, виїхали від 500 до 800 тисяч осіб. За цей рік відбулися два сплески еміграції: одразу після вторгнення РФ в Україну і після оголошення мобілізації.

Читайте також: У Росії в призовників вилучатимуть закордонні паспорти - закон

"Дуже багато хто поїхав не в ті країни, куди хотів. Більшість потім змінили щонайменше одну країну. Максимум, з яким я стикалася, одна молода сімейна пара змінила шість країн", - повідомила DW соціологиня із Москви Любов Борусяк. За даними її дослідження, помітно більше було тих, хто приїхав до країни, де ніколи не думав опинитися, практично без документів, з дуже невеликими фінансовими ресурсами: "Частина з таких людей потім повернулася в Росію, хоча б на деякий час". Соціологи проєкту OutRush, присвяченого російській еміграції, стверджують, що в РФ повернулися 16 відсотків тих, хто залишив країну після 24 лютого, дві третини з них сказали, що повернулися тимчасово.

Попереду новий від'їзд із Росії?

Юрій каже, що вони з дівчиною завжди думали про те, щоб виїхати з Росії, але не знали куди: "Ми хотіли помандрувати, придивитися і спокійно вибрати країну, але у нас на це не було ані часу, ані грошей". Зараз пара перебуває в невизначеності. Юрій зізнається: "Ми хотіли б жити в Росії, але проблема в режимі і в його векторі".

Анну після повернення в Росію дуже засмучувало те, що в людей тут просто йде життя: "Мені здавалося, що я у фільмі з декораціями і всі прикидаються, що все нормально. Зараз мені просто іноді буває дуже важко і дуже сумно бачити, як все змінюється в гірший бік". Вона дає собі рік на те, щоб виїхати з Росії, але вже осмислено. Дівчина обирає між Берліном і Балі.

Кіра зараз теж думає про те, куди їй виїжджати цього разу, серед варіантів - США, Канада, Великобританія та Німеччина. Аліна хоче здобути науковий ступінь і подається на PhD у європейські виші. "Я відчуваю, як тут згущуються хмари. Градус жартів про "сісти на довічне" в моїй тусовці за останні пів року зріс дуже сильно. Мене змушує прокидатися щодня те, що поки люди щось роблять і моя сфера діяльності трохи живе, може доживає, але борсається", - підсумувала вона.

________________

* Імена всіх героїв змінено.