Від класової різниці до безсмертного кохання: Бетховен та його жінки

Перша любов у житті хлопчика - це його власна мати. Для Марії Магдаліни Кеверих шлюб з Йоганном Бетховеном, батьком Людвіга, був другим. Вона народила йому сімох дітей і тільки троє з них пережили вік немовляти. Її життя було непростим: чоловік був алкоголіком та схильним до насильства. Вона померла від туберкульозу в 1787 році, у віці лише 40 років.

Друг дитинства і біограф Бетховена Франц Ґергард Веґелер згадував про "найбільшу його пристрасть" - "прекрасну і добру фройляйн ф. В". Веґелер описав це як любов "Вертера", натякаючи на роман Гете "Страждання юного Вертера" з трагічним фіналом. Проте в біографії композитора "фройляйн ф. В." глибоких слідів не залишила.

Між 1804 та 1809 роками Бетховен і Жозефіна Брунсвік написали один одному щонайменше 14 листів, в яких він називав її "моє все" і "єдине кохання". Але Жозефіна була нещаслива: її залишив чоловік і забрав в неї дітей. Сестра Брунсвік писала, що Бетховен та графиня "були створені одне для одного".

Після заміжжя Жозефіни Брунсвік, Бетховен мав серйозні плани одружитися з Терезою Малфатті. Для цього він замовив копію свідоцтва про хрещення у своєму рідному місті Бонні. Проте через класову різницю сім'я Малфатті виступила проти весілля. Бетховен, здається, швидко подолав розчарування, і вони залишилися друзями.

Між 1801 і 1802 роками сестри Брунсвік познайомили Бетховена зі своєю кузиною - також графинею. Почуття виникли одразу, але було зрозуміло, що стосунки не будуть тривалими: Джульєтта вже була заручена. Однак вона отримала цінний подарунок: Бетховен присвятив їй знамениту "Місячну сонату".

Бетховен мав до Марії Біго сильні почуття і подарував їй оригінал партитури своєї знаменитої фортепіанної сонати "Апасіоната" з автографом. Чоловік Біго приревнував, коли Бетховен у 1807 році запросив Марію на екскурсію. У листі до них обох композитор пише, що його принцип - "ніколи не мати більшого, ніж дружні стосунки з чужою дружиною".

Музикознавці вважають, що Елізабет Рекель може бути загадковою "Елізою", якій присвячено один із найвідоміших музикальних творів усіх часів. Вважається, що саме їй Бетховен перед смертю подарував рукопис своєї п’єси "До Елізи".

Знаменитий лист "До безсмертної Коханої" Бетховен міг написати Антонії Брентано. В той час вона подорожувала до Праги з Карлсруе, що має значення для наступної історії…

Лист "До безсмертної Коханої" від 6 і 7 липня 1812 року описує зустріч, яка відбулася кілька днів до того в Празі, до якої таємнича жінка прибула з "К" (можливо Карлсруе). Це Антонія Брентано? Або Жозефіна Брунсвік, яка також зустрічалася з Бетховеном, і яка народила доньку через дев’ять місяців після цього? Дослідники досі точно не знають.